Інфінітив у російській мові – це форма дієслова, яка позначає дію чи стан у загальному значенні, без прив'язки до особи, часу та способу дії. Пошук інфінітиву в тексті може бути корисним для аналізу його структури та побудови граматичного аналізу.
Щоб знайти інфінітив у тексті, необхідно звернути увагу до особливості форми дієслова. Інфінітив зазвичай має вигляд безособового дієслова без закінчення на -ть, -ти, -ч, -сти, -зть. Він може бути як на початку пропозиції, так і в його середині або наприкінці. Інфінітив може бути вільним і дозволяє додавати до нього інші слова або фрази, утворюючи таким чином складне присудок або присудок з доповненням.
Для зручності пошуку інфінітива в тексті можна використовувати пошук за шаблоном: основа дієслова + закінчення -ть, -ти, -ч, -сти, -зть. Також варто звернути увагу на контекст, в якому знаходиться форма дієслова, так як інфінітив може бути використаний як присудок або частина складного присудка. Важливо не плутати інфінітиви з іншими формами дієслова, такими як особисті форми (дієслова в 1-му, 2-му або 3-му особі, однині або множині) або форми в дієприслівниках і дієприкметниках.
Крок | Дія |
---|---|
1 | Прочитайте текст |
2 | Виділіть усі дієслова |
3 | Перевірте, чи є у дієслова закінчення на -ть, -ч чи -ти |
4 | Якщо закінчення є, то це інфінітив |
5 | Запишіть знайдений інфінітив |
Що таке інфінітив та як його визначити?
infinitivus (modus) – невизначений) – невизначена форма дієслова, одна з нефінітних (безособових) форм дієслова. У російській інфінітив може входити до складу складеного дієслівного присудка.Наприклад: малював – хоче малювати, дивиться – любить дивитися.
Як визначити функцію інфінітиву у пропозиції?
Інфінітив виконує функцію підлягає, якщо він стоїть на початку речення, де немає іншого слова, яке могло б бути підлягаючим. Перекладається інфінітивом або віддієслівним іменником: То read books is useful. Читати книги корисно.
Як легко визначити інфінітив?
Інфінітив є початковою формою дієслів, тобто від неї утворюються інші форми. Якщо дієслово відповідає питанням «Що робити?» (бігати, стрибати, говорити), він є дієсловом недосконалого виду; якщо відповідає питанням «Що зробити?» (втекти, підстрибнути, заговорити) – досконалого вигляду.